Книжковий форум у Львові— це набагато більше, ніж просто ярмарок. Всі причетні до процесу книгодрукування у перші вересневі дні поспішають до міста Лева.

Щойно закінчився 15-й книжковий форум видавців. 652 зареєстрованих учасників, 263 заходи в програмі, 150 авторів із 15 країн – учасників літературного фестивалю, 328 книжок від 66 видавництв, що брали участь у конкурсі - така офіційна статистика, що наводилася організаторами.

А ще були чисто піар акції українських політиків. На форумі встигли «засвітитися» Юрій Луценко, Ганна Герман, Вячеслав Кириленко, місцеві львівські політики, а також і сам Президент України Віктор Ющенко.

Поза офіціозом та бравурними описами події, треба було сказати бодай кілька слів про саму атмосферу заходу. Власне Львову неймовірно пощастило в ті дні з погодою. В місті, за яким традиційно закріплена слава «міста дощів», встановилася напрочуд тепла «золота» осінь. Десятки тисяч львів’ян та гостей міста потягнулися на вулицю Коперника, де в палаці Потоцького розмістився книжковий форум. Запаркувати транспортні засоби поблизу центру міста було просто не реально.

Основна і головна частина форуму - презентація нових книг відбувалася в багатьох закладах на території міста Львова, а також водночас і в інших містах України: в  Тернополі, в Києві, в Харкові. Традиційно письменники та літератори зустрічалися між собою та з зацікавленими особами, але якогось особливого виходу в народ так і не відбулося. Щороку форум стає місцем «тусовки» літераторів, які знайомі між собою. Потрапляють на такі заходи як правило обмежене коло учасників. Насамперед тому, що простий обиватель відгороджений від таких заходів подвійним бар’єром перевірки квитків та запрошень, а також інформаційною прогалиною. Організатори  форуму написали план презентаційних заходів на офіційному інтернет-сайті, виклавши у хронологічному порядку сторінок на п’ятьдесять список всіх акцій без розбору. Нераз заходи збігалися в часі, нераз проходили в інших містах. Звичайно, люди, обізнані, чи ті, що в «тусовці», віднаходили «свої» місця на презентаціях в кав’ярнях, книгарнях, арт-клубах.

Проте для «маленького українця» форум перетворився просто на ярмарку, де вони намагалися придбати книги, звичайно за дешевшими цінами. Щодо цін, то вони були дуже різними. Багато було книг дешевших ніж загалом у книгарнях, декотрі примірники дещо дорожчі, хоча здебільшого ціни на форумі були такі ж як на петрівському книжковому ринку у Києві.

Зрештою, львівська ярмарка власне й нагадували ринок на Петрівці, тільки що в значно менших пропорціях та масштабах. І не тільки за розмірами, але за асортиметом книг та літератури.

Особливістю львівського форуму було те, що дуже багато людей шукали за дитячою літературою. Біля тих лотків, що продавали дитячі книжки, не раз збиралися великі черги. Торговці з Петрівки могли б щиро позаздрити такій зацікавленості, оскільки у них і асортимент книг значно більший і ціни часом набагато кращі.

Гості форуму не шкодували грошей на дитячу літературу: купувалися кольорові, ілюстровані книги та підручники, різного роду замальовки та енциклопедична дитяча література. Сам президент Віктор Ющенко відчув цю тенденцію і придбав для своїх чад кілька примірників саме дитячої літератури.

Самі львів’яни висловлювали різні думки сприводу заходу. Одним він чомусь здавався сірим, про що навіть писали місцеві газети, іншим навпаки - успішним. Багато учасників форму відмітили, що книжки на ярмарці інколи коштували дорожче ніж у крамницях та в книгарнях. Але насправді, форум видався все ж таки яскравим, і завдяки погоді і завдяки книговидавцям. Хоча організаторам варта було в враховувати різні нюанси для подальшого розвитку форуму у Львові.

Особливо розчарованими виявилися читачі, що шукали за науково-технічною літературою. Саме така література і саме на українській мові вимагає особливого відношення. Адже багато фахівців прагнуть придбати професійну літературу, і не зупиняють ні перед цінами, ні перед мовою видання.

Ще одна прикрість книжкового форуму і ярмарки загалом - було дуже мало біблійної літератури, і взагалі книг на теологічну тематику. І це при  тому, що Львів і Галичина - це особливий регіон, в якому релігійність має надзвичайно високе поширення, де діють численні семінарії, академії, біблійні товариства усіх релігійних конфесій. Тим часом на форумі біблійна література виявилася найбільше представлена дитячими ілюстрованими бібліями та біблійними оповіданнями.

Щодо рекламної кампанії, то дуже мало видавництв вдалися до спеціальної рекламної продукції з метою популяризації своїх нових книг. Найбільш вдалою була презентаційна акція видавництва «Свічадо», що рекламувало книгу сестри-монахині Ольги про збірку кулінарних секретів. Для цього були надруковані високої якості плакати, буклети, флаєри. Інші видавництва пробували рекламувати себе на маленьких візитівках та навіть на чорно-білих купонах.

Відносно спеціальних акцій, то здається єдиними (або найбільш активними) виявилися представниками громадського об’єднання «рідне місто», що під патронатом відомого депутата-регіонала Петра Писарчука збирали гроші потребуючим дітям в рамках акції «Не будь байдужим». Інших благодійників мені так і не вдалося помітити.

Можливо учасники форуму врахують нарікання та недоліки цьогорічної ярмарки і наступного року все доведуть до ладу. Сподіваємося, що й місце буде зручніше, оскільки Президент України Віктор Ющенко особисто дав доручення львівській міській раді знайти просторе і підходяще приміщення для проведення такого форуму у Львові.

Варто було б організаторам диференціювати також ті і видавництва, які привозять нові книги від тих, що намагаються збувати наявну у них продукцію. Хоча потрібні і одні і другі, але все таки видавництва, що йдуть на підтримку письменників, популяризують українську книжку повинні мати преференції і за місцем на форумі і за платою за участь.

Зрештою, українці вкотре доказали, що вони є нацією, що читає. Адже кількість реалізованої літератури під час форуму величезна. І ніхто навіть не спроможеться назвати цифру проданого та заробленого. Але варто враховувати також й напрацювання зарубіжних колег, які вже мають більший досвід у проведенні таких заходів. Так от голландський гість Єрун Канс, який упродовж багатьох років був одним із директорів Королів­ської асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Голландії, стверджує, що українські читачі нічим не від­різняються від голланд­ських. На його думку  ситуація абсолютно ідентична: 50% голландців ніколи не купують і ніколи не купуватимуть книг, 40% – іноді купують, і лише 10% – це справжні любителі книг, що купують практично кожну книгу, яка з’являється на ринку».

Тож ті, що побували на форумі у Львові безумовно входять до тих  40%, що  купують книги. Для них же треба й влаштувати всі найкращі умови, щоб вони могли зреалізувати свою тягу до вічного і прекрасного, яким безумовно являється КНИГА.

Андрій Мева, «ОстроВ»